Где купить конвулекс 750 0 750

Конвулекс таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 500 мг 50 шт Цена

Противоэпилептический препарат. Оказывает центральное миорелаксирующее и седативное действие.

Механизм действия обусловлен преимущественно повышением содержания гамма-аминомасляной кислоты (GABA) в ЦНС вследствие ингибирования фермента GABA-трансферазы. GABA снижает возбудимость и судорожную готовность моторных зон головного мозга. Кроме того, в механизме действия препарата существенная роль принадлежит воздействию вальпроевой кислоты на рецепторы GABAА (активации GABA-эргической передачи), а также влиянию на потенциал-зависимые натриевые каналы. По другой гипотезе, действует на участки постсинаптических рецепторов, имитируя или усиливая тормозящий эффект GABA. Возможное прямое влияние на активность мембран связано с изменениями проводимости для ионов калия.

Улучшает психическое состояние и настроение больных, обладает антиаритмической активностью.

Конвулекс таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 500 мг 50 шт инструкция на украинском

Форма выпуска	Описание
Коды АТХ	Клинико-фармакологические группы / Групповая принадлежность
Действующее вещество	Фармако-терапевтическая группа
Условия хранения	Срок годности
Фармакологическое действие	Показания
Способ применения, курс и дозировка	Передозировка
Лекарственное взаимодействие	Применение при беременности и кормлении грудью
Побочное действие	Противопоказания к применению
Особые указания	Применение при нарушениях функции почек
Применение при нарушениях функции печени	Условия реализации
Применение у пожилых пациентов	Применение у детей
Нозология (коды МКБ)	Владелец регистрационного удостоверения
Произведено	Видео по теме

Форма випуску таб. пролонгованої дії, покр. плівковою оболонкою, 300 мг: 50 чи 100 шт. таб. пролонгованої дії, покр. плівковою оболонкою, 500 мг: 50 або 100 шт.
Опис

Таблетки пролонгованої дії, покриті плівковою оболонкою білого кольору, овальні, двоопуклі, з лінією розлому та гравіюванням «СС5» з одного боку, із запахом ваніліну; на зламі – білого або майже білого кольору.

1 таб.
вальпроат натрію	500 мг

Допоміжні речовини : лимонна кислота — 65 мг, етилцелюлоза — 100 мг, сополімер метилметакрилату, триметиламоніоетилметакрилату хлориду і етилакрилату (1:2:0.1) (еудрагіт RS30D) — 33.5 мг, 5 мг, тальк – 10 мг.

Склад оболонки: сополімер метилметакрилату, триметиламоніоетилметакрилату хлориду та етилакрилату (1:2:0.2) (еудрагіт RL30D тип A) — 3.2 мг, сополімер метилметакрилату, триметиламоніоетилметакрилату хлориду та етилакрилату (1:2 3:2 – 1.28 мг, кармелозу натрію – 1.8 мг, титану діоксид – 1.5 мг, тальк – 2.87 мг, ванілін – 0.15 мг.

50 шт. — флакони темного скла з контролем першого розтину (1); — пачки картонні.
50 шт. — флакони поліетиленові з контролем першого розтину (1) — пачки картонні.
100 шт. — флакони темного скла з контролем першого розтину (1); — пачки картонні.
100 шт. — флакони поліетиленові з контролем першого розтину (1) — пачки картонні.

N03AG01 Valproic acid

Клініко-фармакологічні групи / Групова приналежність

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей сухому місці у щільно закритій упаковці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 5 років. Не використовувати після закінчення терміну придатності.

Протиепілептичний препарат. Має центральну міорелаксуючу та седативну дію.

Механізм дії обумовлений переважно підвищенням вмісту гамма-аміномасляної кислоти (GABA) у ЦНС внаслідок інгібування ферменту GABA-трансферази. GABA знижує збудливість та судомну готовність моторних зон головного мозку. Крім того, у механізмі дії препарату істотна роль належить впливу вальпроєвої кислоти на рецептори GABA А (активації GABA-ергічної передачі), а також впливу на потенціал-залежні натрієві канали. За іншою гіпотезою діє на ділянки постсинаптичних рецепторів, імітуючи або посилюючи гальмуючий ефект GABA. Можливе пряме впливом геть активність мембран пов’язані з змінами провідності для іонів калію.

Покращує психічний стан і настрій хворих, має антиаритмічну активність.

епілепсія різної етіології (ідіопатична, криптогенна та симптоматична); генералізовані епілептичні напади у дорослих та дітей (клонічні, тонічні, тоніко-клонічні, абсанси, міоклонічні, атонічні); парціальні епілептичні напади у дорослих та дітей (з вторинною генералізацією або без неї); специфічні синдроми (Веста, Леннокса-Гасто); поведінкові розлади, зумовлені епілепсією; фебрильні судоми у дітей; дитячий тик; лікування та профілактика біполярних афективних розладів, стійких до лікування препаратами літію або іншими лікарськими засобами.

Спосіб застосування, курс та дозування

Препарат приймають внутрішньо, не розжовуючи, 1-2 рази на добу, під час або відразу після їди, з невеликою кількістю води.

Дорослим призначають у початковій дозі 600 мг на добу з поступовим збільшенням дози на 150-250 мг кожні 3 дні до досягнення клінічного ефекту (зникнення нападів).

Початкова доза при монотерапії становить 5-15 мг/кг/сут, потім дозу поступово підвищують на 5-10 мг/кг на тиждень.

Рекомендована добова доза – близько 1000-2000 мг, тобто. 20-25 мг/кг. При необхідності доза може бути збільшена до максимальної дози — 2500 мг на добу (30 мг на кг на добу).

Максимальна доза становить 30 мг/кг/добу (у пацієнтів із прискореним метаболізмом вальпроєвої кислоти максимальна доза може бути збільшена до 60 мг/кг/добу під контролем концентрації препарату у плазмі).

При проведенні комбінованої терапії доза становить 10-30 мг/кг/добу з подальшим підвищенням на 5-10 мг/кг на тиждень.

Дітям з масою тіла більше 25 кг препарат призначають у початковій дозі 300 мг/добу (5-15 мг/кг/добу) з поступовим підвищенням на 5-10 мг/кг на тиждень до досягнення клінічного ефекту (зникнення нападів), при цьому доза зазвичай становить 1000-1500 мг/сут (20-30 мг/кг/сут).

Максимальна доза становить 30 мг/кг/добу (у пацієнтів із прискореним метаболізмом вальпроєвої кислоти максимальна доза може бути збільшена до 60 мг/кг/добу під контролем концентрації препарату у плазмі).

Для дітей з масою тіла 20-25 кг при монотерапії середня доза становить 15-45 мг/кг/добу, максимальна – 50 мг/кг/добу. При комбінованій терапії – 30-100 мг/кг/добу. Слід враховувати, що дітям із масою тіла менше 20 кг не рекомендується використовувати препарат у формі таблеток пролонгованої дії, їм слід призначати інші форми препарату.

Хоча фармакокінетика вальпроєвої кислоти у похилому віці може мати свої особливості, це має обмежене клінічне значення, і дозу слід визначати за клінічним ефектом. Внаслідок зменшення зв’язування із сироватковим альбуміном частка незв’язаного препарату у плазмі збільшується. Це обумовлює доцільність ретельного підбору дози препарату у літніх, з можливим застосуванням менших доз препарату.

Пацієнтам із нирковою недостатністю може виявитися необхідним зменшити дозу препарату. Дозу слід підбирати за моніторингом клінічного стану, оскільки показники концентрації у плазмі можуть виявитися недостатньо інформативними.

Симптоми: нудота, блювання, запаморочення, діарея, порушення функції дихання, м’язова гіпотонія, гіпорефлексія, міоз, кома.

Лікування: промивання шлунка (не пізніше 10-12 год) з наступним призначенням активованого вугілля, гемодіаліз. Форсований діурез, підтримка життєво важливих функцій організму.

Вальпроєва кислота посилює ефекти, зокрема. та побічні, інших протиепілептичних препаратів (фенітоїн, ламотриджин), антидепресантів, антипсихотичних лікарських засобів (нейролептиків), анксіолітиків, барбітуратів, інгібіторів МАО, тимолептиків, етанолу. Додавання вальпроєвої кислоти до клоназепаму в поодиноких випадках може призводити до посилення абсансного статусу.

При одночасному застосуванні вальпроєвої кислоти з барбітуратами або примідоном спостерігається підвищення концентрації останніх у плазмі.

Збільшує T 1/2 ламотриджину (інгібує ферменти печінки, викликає уповільнення метаболізму ламотриджину, внаслідок чого T 1/2 його подовжується до 70 год у дорослих та до 45-55 год – у дітей).

Знижує кліренс зидовудину на 38%, при цьому його T 1/2 не змінюється.

Трициклічні антидепресанти, інгібітори МАО, антипсихотичні засоби (нейролептики) та інші лікарські засоби, що знижують поріг судомної активності, зменшують ефективність препарату.

При одночасному застосуванні препарату Конвулекс ® з етанолом та іншими препаратами, що пригнічують центральну нервову систему (трициклічні антидепресанти, інгібітори МАО, антипсихотичні засоби), можливе посилення пригнічення центральної нервової системи.

При поєднанні із саліцилатами спостерігається посилення ефектів вальпроєвої кислоти (витіснення із зв’язку з білками плазми). Конвулекс ® посилює ефект антиагрегантів (ацетилсаліцилова кислота) та непрямих антикоагулянтів.

При поєднанні з фенобарбіталом, фенітоїном, карбамазепіном, мефлохіном знижується вміст вальпроєвої кислоти у сироватці крові (прискорення метаболізму).

Фелбамат підвищує концентрацію вальпроєвої кислоти у плазмі на 35-50% (необхідна корекція дози).

Мієлотоксичні лікарські засоби – підвищення ризику пригнічення кістковомозкового кровотворення.

Вальпроєва кислота не викликає індукції печінкових ферментів та не знижує ефективності пероральних контрацептивів.

Етанол та гепатотоксичні лікарські засоби збільшують ймовірність розвитку уражень печінки.

Вальпроєва кислота може як підвищувати, так і знижувати концентрацію етосуксиміду в сироватці крові внаслідок зміни метаболізму.

Меропенем знижує концентрацію вальпроєвої кислоти у плазмі, що може призвести до зниження протисудомного ефекту.

При одночасному застосуванні з топіраматом підвищується ризик розвитку гіперамоніємії та енцефалопатії.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

З обережністю слід призначати препарат при вагітності (особливо у І триместрі).

Протипоказане застосування препарату в період лактації.

В цілому Конвулекс ® добре переноситься пацієнтами. Побічні ефекти можливі переважно при концентрації препарату в плазмі вище 100 мг/л або при комбінованій терапії.

З боку системи травлення: нудота, блювання, гастралгія, зниження або підвищення апетиту, діарея, гепатит; рідко – запор, панкреатит, аж до тяжких уражень із летальним результатом (у перші 6 місяців лікування, частіше на 2-12 тижні).

З боку нервової системи: тремор, зміни поведінки, настрою або психічного стану (депресія, почуття втоми, галюцинації, агресивність, гіперактивний стан, психози, незвичайне збудження, руховий занепокоєння або дратівливість), атаксія, запаморочення, сонливість, головний біль, енцефалопі енурез, ступор, порушення свідомості, кома.

З боку органу зору: диплопія, ністагм, миготіння «мушок» перед очима.

З боку системи кровотворення: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, зниження вмісту фібриногену та агрегації тромбоцитів, що призводить до розвитку гіпокоагуляції (що супроводжується подовженням часу кровотечі, петехіальними крововиливами, синцями, гематомами).

Алергічні реакції: висипання на шкірі, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, фотосенсибілізація, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона).

З боку лабораторних показників: гіперкреатинінемія, гіперамоніємія, гіпербілірубінемія, незначне підвищення активності печінкових трансаміназ, ЛДГ (дозозалежне).

З боку статевих органів та молочної залози: дисменорея, вторинна аменорея, збільшення молочних залоз, галакторея.

Інші: зменшення або збільшення маси тіла, периферичні набряки, випадання волосся (зазвичай відновлюється після відміни препарату).

Протипоказання до застосування

печінкова недостатність; гострий та хронічний гепатит; порушення функції підшлункової залози; порфірія; геморагічний діатез; виражена тромбоцитопенія; порушення обміну сечовини (в т.ч. у сімейному анамнезі); період лактації; діти із масою тіла менше 20 кг; дитячий вік до 3 років; підвищена чутливість до вальпроєвої кислоти та її солей чи компонентів препарату.

З обережністю слід призначати препарат наступним категоріям пацієнтів:

з анамнестичними даними про захворювання печінки та підшлункової залози; при пригніченні кістковомозкового кровотворення (лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія); при нирковій недостатності; при вроджених ферментопатії; при органічних захворюваннях мозку; при гіпопротеїнемії; при вагітності (особливо І триместр); дітям із розумовою відсталістю.

Під час лікування доцільним є контроль активності печінкових трансаміназ, концентрації білірубіну, картини периферичної крові, тромбоцитів крові, стану системи згортання крові, активності амілази (кожні 3 місяці, особливо при комбінації з іншими протиепілептичними засобами).

Пацієнтам, які отримують інші протиепілептичні засоби, переведення на прийом вальпроєвою кислотою слід проводити поступово, досягаючи клінічно ефективної дози через 2 тижні, після чого можливе поступове скасування інших протиепілептичних засобів. У пацієнтів, які не отримували лікування іншими протиепілептичними засобами, клінічно ефективна доза повинна бути досягнута через 1 тиждень.

Ризик розвитку побічних ефектів з боку печінки підвищений під час проведення комбінованої протисудомної терапії, а також у дітей.

Не допускається прийом напоїв, які містять етанол.

Перед хірургічним втручанням необхідний загальний аналіз крові (зокрема числа тромбоцитів), визначення часу кровотечі, показників коагулограми.

При виникненні на фоні лікування симптомокомплексу «гострий живіт» до початку оперативного втручання рекомендується визначити активність амілази в крові для виключення гострого панкреатиту.

Під час лікування слід враховувати можливе перекручування результатів аналізів сечі при цукровому діабеті (внаслідок підвищення вмісту кетонових тіл), показників функції щитовидної залози.

При розвитку будь-яких серйозних гострих побічних ефектів пацієнту необхідно негайно обговорити з лікарем доцільність продовження або припинення лікування.

Для зниження ризику розвитку диспепсичних розладів можливий прийом спазмолітиків та обволікаючих засобів.

Раптове припинення прийому Конвулексу ® може призвести до збільшення частоти епілептичних нападів.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Застосування у разі порушення функції нирок

З обережністю слід призначати препарат при нирковій недостатності.

Застосування при порушеннях функції печінки

Протипоказаний при печінковій недостатності, гострому та хронічному гепатиті.

Препарат відпускається за рецептом.

Застосування у пацієнтів похилого віку

У пацієнтів похилого віку слід ретельніше підбирати дози препарату з можливим застосуванням менших доз.

Застосування у дітей

Протипоказано застосування препарату у дитячому віці до 3 років та у дітей з масою тіла менше 20 кг.

З обережністю слід призначати препарат дітям із розумовою відсталістю.

Нозологія (коди МКЛ) F07 Розлади особистості та поведінки, зумовлені хворобою, пошкодженням чи дисфункцією головного мозку F31 Біполярний афективний розлад F95 Тікі G40 Епілепсія R56.0 Судоми при лихоманці
Власник реєстраційного посвідчення

BAUSCH HEALTH OOO (Росія)

GLPHARMA GmbH (Австрія)

Відео на цю тему

Дополнительная информация по товару

Страна производства (на момент написания) Австрия.
В нашей онлайн-аптеке можно 24/7 заказать Конвулекс таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 500 мг 50 шт с доставкой в любой город или село Украины. Купить Конвулекс таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 500 мг 50 шт можно как по предоплате так и с оплатой при получении. Заказывая товар у нас, Вы получите его в Киеве, Виннице, Кропивницком (Кировограде), Полтаве, Харькове, Днепре, Луганске, Ровно, Херсоне, Донецке, Луцке, Симферополе, Хмельницком, Житомире, Львове, Сумах, Черкассах, Запорожье, Николаеве, Тернополье, Чернигове, Ивано-Франковске, Одессе, Ужгороде, Черновцах и в любом другом городе. В этой группе есть вот такой товар, похожий на текущий. Хотите приобрести Конвулекс таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 500 мг 50 шт быстро? Не проблема, мы отправляем товары в этот же день или на следующий рабочий день после Вашего заказа. Всех благ и крепкого Вам здоровья!
Обращаем Ваше внимание на то, что у этого товара, также, есть такие аналоги: Энкорат хроно Энкорат Хроно таблетки с контролируемым высвобождением покрытые пленочной оболочкой 500 мг 30 шт., Конвулекс раствор для внутривенного введения 100 мг/мл ампулы 5 мл 5 шт., Энкорат хроно Энкорат Хроно таблетки с контролируемым высвобождением покртытые поленочной оболочкой 300 мг 30 шт., Энкорат таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 300 мг 100 шт., Депакин Хроносфера гранулы с пролонгированным высвобождением для приема внутрь 750 мг пакетики 30 шт., Вальпарин ХР таблетки пролонгированного действия покрытые оболочкой 300 мг 100 шт., Депакин Хроносфера гранулы с пролонгированным высвобождением 250 мг пакетики 30 шт., Депакин Хроносфера гранулы с пролонгированным высвобождением для приема внутрь 100 мг пакетики 30 шт., Депакин энтерик 300 Депакин Энтерик таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой 300 мг 100 шт., Депакин хроно Депакин Хроно таблетки покрытые оболочкой пролонгированного действия 300 мг 100 шт., Депакин хроно Депакин Хроно таблетки покрытые оболочкой пролонгированного действия 500 мг 30 шт., Вальпарин ХР таблетки пролонгированного действия покрытые оболочкой 500 мг 100 шт., Депакин сироп 57,64 мг/мл флакон 150 мл, Конвульсофин-ретард таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 500 мг 50 шт., Конвулекс капсулы кишечнорастворимые 500 мг 100 шт., Конвулекс капсулы кишечнорастворимые 300 мг 100 шт., Депакин Хроносфера гранулы с пролонгированным высвобождением для приема внутрь 500 мг пакетики 30 шт., Конвулекс сироп для детей 50 мг/мл 100 мл, Конвулекс таблетки покрытые пленочной оболочкой пролонгированного действия 300 мг 50 шт., Конвульсофин-ретард таблетки пролонгированного действия покрытые пленочной оболочкой 300 мг 100 шт., Конвулекс капли для приема внутрь 300 мг/мл флакон 100 мл, Вальпарин ХР таблетки пролонгированного действия покрытые оболочкой 500 мг 30 шт., Депакин Хроносфера гранулы с пролонгированным высвобождением для приема внутрь 1000 мг пакетики 30 шт..

Конвулекс цена и наличие в аптеках Киева

Конвулекс 300 мг ретард капс. 300 мг №50 , Gerot 665 грн.

Конвулекс ретард капс. 500 мг №50 , Gerot 1 055 грн.

Конвулекс капс. 500 мг №100 , G.L.Pharma 1 325 грн.

Конвулекс р р д/ин. 100 мг/мл амп. 5 мл №5 , Gerot Pharmazeutika (Австрия) 1 775 грн.

Телефон: +38 (xxx) xxx-xx-xx Показать телефон
Адрес: Украина

Конвулекс 300 мг ретард капс. 300 мг №50 , Gerot 660 грн.

Конвулекс ретард капс. 500 мг №50 , Gerot 1 050 грн.

Конвулекс капс. 500 мг №100 , G.L.Pharma 1 320 грн.

Конвулекс р р д/ин. 100 мг/мл амп. 5 мл №5 , Gerot Pharmazeutika (Австрия) 1 770 грн.

Телефон: +38 (xxx) xxx-xx-xx Показать телефон
Адрес: Одесса ул.Новощепной ряд 5

Конвулекс 300 мг ретард капс. 300 мг №50, Gerot 673 грн.

Конвулекс ретард капс. 500 мг №50, Gerot 1 071 грн.

Конвулекс капс. 500 мг №100, G.L.Pharma 1 346 грн.

Конвулекс р р д/ин. 100 мг/мл амп. 5 мл №5, Gerot Pharmazeutika (Австрия) 1 805 грн.

Купить Конвулекс цены и наличие в аптеках Киева

Препарат продается во всех указанных аптеках. Вы можете купить Конвулекс по наиболее выгодной цене, выбрать предпочтительный метод оплаты и способ доставки. Для этого Вам достаточно изучить все предложенные варианты и сравнить условия продаж.

Перед оформлением заявки на покупку товара, Вы можете связаться с провизором, получить квалифицированную консультацию касательно применения Конвулекс и выбора аналогов, уточнить наличие препарата на складе, забронировать необходимое количество единиц и согласовать сроки доставки.

Стоимость товара актуальна на дату публикации. Если Вы заметили, что цена на Конвулекс в одной из аптек отличается от предложенной стоимости в поисковой выдаче, свяжитесь с нашим менеджером и сообщите о разнице по форме обратной связи. Данная станица всегда доступна в поисковых системах. Если Вы случайно потеряли адрес нашего сайта, введите ключевую фразу Конвулекс цена Конвулекс купить в Украине

Конвулекс

Конвулекс сироп для детей (CONVULEX SYRUP FOR CHILDREN) инструкция по применению

Состав:

1 мл сиропа содержит: действующее вещество: вальпроат натрия 50 мг;
вспомогательные вещества: малтитол жидкий (ликазин 80/55) 0,8 г, метилпарагидроксибензоат 1,0 мг, пропилпарагидроксибензоат 0,4 мг, натрия сахаринат 1,0 мг, натрия цикламат 3,0 мг, натрия хлорид 0,4 мг, ароматизатор малиновый 9/372710 0,4 мг, ароматизатор персиковый 9/030307 1,25 мг, вода очищенная до 1,0 мл.

Описание

Бесцветный или слегка желтоватый сироп с фруктовым запахом.

Фармакотерапевтическая группа

Противоэпилептическое средство. Koд ATX: N03AG01

Фармакологическое действие

Конвулекс – противоэпилептическое средство, оказывает центральное миорелаксирующее и седативное действие. Механизм действия обусловлен преимущественно повышением содержания гамма-аминомасляной кислоты (ГАМК) в центральной нервной системе (ЦНС) вследствие ингибирования фермента ГАМК-трансферазы. ГАМК снижает возбудимость и судорожную готовность моторных зон головного мозга. Кроме того, в механизме действия препарата существенная роль принадлежит воздействию вальпроевой кислоты на рецепторы ГАМКА (активации ГАМК-ергической передачи), а также влиянию на потенциал-зависимые натриевые каналы. По другой гипотезе, действует на участки постсинаптических рецепторов, имитируя или усиливая тормозящий эффект ГАМК. Возможное прямое влияние на активность мембран связано с изменениями проводимости для ионов калия. Улучшает психическое состояние и настроение больных, обладает антиаритмической активностью.

Фармакокинетика
Вальпроевая кислота практически полностью всасывается в желудочно-кишечном тракте, биодоступность при приеме внутрь составляет 100%. Прием пищи не снижает скорость абсорбции. Максимальная концентрация в плазме отмечается через 1-3 ч после приема сиропа. Равновесная концентрация достигается на 2-4 день лечения, в зависимости от интервалов между приемами. Терапевтическая концентрация вальпроевой кислоты, в плазме крови колеблется в пределах 50-150 мг/л. Связь с белками плазмы – 90-95% при концентрации в плазме крови до 50 мг/л и на 80-85% при концентрации 50-100 мг/л. При уремии, гипопротеинемии и циррозе печени связывание с белками плазмы снижено. Концентрация в спинномозговой жидкости коррелирует с величиной несвязанной с белками плазмы фракции вальпроевой кислоты. Вальпроевая кислота проникает через плацентарный барьер и гематоэнцефалический барьер, выделяется с грудным молоком. Концентрация в грудном молоке составляет 1-10% концентрации в плазме крови матери. Вальпроевая кислота подвергается глюкуронированию и окислению в печени, метаболиты и неизмененная вальпроевая кислота (1-3% от дозы) выводятся почками, небольшие количества выводятся с фекалиями и с выдыхаемым воздухом. Период полувыведения (Т1/2) вальпроевой кислоты составляет у здоровых добровольцев и при монотерапии от 10 до 15 ч, у детей – 6-10 ч, при сочетании с индукторами микросомальных ферментов печени, участвующими в метаболизме вальпроевой кислоты, Т1/2 может составлять 6-8 ч, у больных с нарушением функции печени и детей до 18 месяцев может быть значительно длительнее.

Показания к применению

• Эпилепсия различной этиологии — идиопатическая, криптогенная и симптоматическая.
• Генерализованные эпилептические припадки у детей: клонические, тонические, тонико-клонические, атонические, миоклонические, абсансы.
• Синдром Веста, синдром Леннокса-Гасто.
• Парциальные эпилептические припадки у детей: с вторичной генерализацией или без нее.
• Фебрильные судороги у детей, детский тик.

Противопоказания

• Повышенная чувствительность к вальпроевой кислоте и ее солям или компонентам препарата
• Печеночная недостаточность
• Острый и хронический гепатит
• Нарушения функции поджелудочной железы
• Порфирия
• Геморрагический диатез
• Выраженная тромбоцитопения (ниже 75 × 109/л)
• Нарушения обмена мочевины (в т.ч. в семейном анамнезе)
• Комбинация с мефлохином, зверобоем продырявленным, ламотриджином
• Период лактации

С осторожностью

Назначение Конвулекса следующим категориям больных:

• с анамнестическими данными о заболеваниях печени и поджелудочной железы (в т.ч. в семейном анамнезе)
• с угнетением костномозгового кроветворения (лейкопения, тромбоцитопения, анемия);
• с почечной недостаточностью;
• с врожденными ферментопатиями;
• детям с умственной отсталостью;
• с органическими заболеваниями головного мозга;
• при гипопротеинемии;
• беременность (особенно I триместр)

Применение при беременности и в период кормления грудью

Во время лечения следует предохраняться от беременности. В экспериментах на животных выявлено тератогенное действие вальпроевой кислоты. По имеющимся данным, у человека вальпроевая кислота преимущественно вызывает нарушение развития нервной трубки: миеломенингоцеле, расщелина позвоночника (1-2%). Описаны случаи лицевой дисморфии и пороков развития конечностей (особенно их укорочение), а также пороки развития сердечно-сосудистой системы. Риск пороков развития выше при комбинированной терапии, чем при монотерапии вальпроатом натрия. Учитывая вышеизложенное, применение препарата при беременности возможно только тогда, когда предполагаемая польза для матери превосходит потенциальный риск для плода. В первом триместре беременности не следует начинать лечения препаратом Конвулекс. Если уже проводимое лечение вальпроевой кислотой у беременной эффективно, прерывать лечение не следует. В таких случаях рекомендуется монотерапия, а минимальную эффективную суточную дозу следует разделять на два приема. В дополнение к противоэпилептической терапии могут быть добавлены препараты фолиевой кислоты (в дозе 5 мг в сутки), для минимизации риска возникновения пороков развития нервной трубки. Вальпроевая кислота может вызвать геморрагический синдром у новорожденных, что, по-видимому, связано с гипофибриногенемией. Были отмечены случаи развития афибриногенемии с летальным исходом. Возможно, это связано с уменьшением ряда факторов свертывания крови.

У новорожденных обязательно проводят определение числа тромбоцитов, уровня фибриногена в плазме и факторов свертывания крови.

Поскольку вальпроевая кислота выделяется с грудным молоком в концентрациях от 1% до 10%, рекомендуется прекратить грудное вскармливание на время приема препарата.

Способ применения и дозы

К онвулекс принимают внутрь, независимо от приема, пищи, с небольшим количеством жидкости.

Режим дозирования подбирают индивидуально с учетом возраста и массы тела пациента.

Начальная суточная доза для детей с массой тела менее 20 кг при всех рекомендуемых состояниях составляет 10-15 мг/кг/сут, с постепенным увеличением дозы (на 5-10 мг/кг/нед) до достижения оптимального клинического эффекта (исчезновения судорожных припадков). Для детей с массой тела более 20 кг при всех рекомендуемых состояниях начальная суточная доза составляет 300 мг, с постепенным увеличением дозы (на 5-10 мг/кг/нед) до достижения оптимального клинического эффекта.

Средняя суточная доза 30 мг/кг может быть увеличена под контролем за концентрацией препарата в плазме крови до 40-60 мг/кг.

Средняя суточная доза для детей при монотерапии – 30 мг/кг, для подростков – 20-30 мг/кг. Суточную дозу рекомендуется разделить на два приема пациентам в возрасте до 1 года, на три приема пациентам в возрасте старше 1 года.

Больные с почечной недостаточностью. Может оказаться необходимым, снизить дозу препарата. Дозу следует подбирать по клиническому состоянию, поскольку показатели концентрации в плазме могут оказаться недостаточно информативными.

Побочные эффекты

В целом, Конвулекс хорошо переносится больными. Побочные эффекты возможны в основном при концентрации вальпроевой кислоты в плазме выше 100 мг/л или при комбинированной терапии.

Со стороны центральной нервной системы: атаксия, случаи когнитивных нарушений с прогрессированием вплоть до развития полной картины синдрома деменции (обратимы в течение нескольких недель или месяцев после отмены препарата), состояния спутанности сознания или конвульсий, ступор и летаргия, иногда приводившая к преходящей коме (энцефалопатия), обратимый паркинсонизм, головная боль, головокружение, легкий постуральный тремор и сонливость, изменения поведения, настроения, или психического состояния (депрессия, чувство усталости, галлюцинации, агрессивность, гиперактивное состояние, психозы, необычное возбуждение, двигательное беспокойство или раздражительность), дизартрия.
Со стороны желудочно-кишечного тракта: тошнота, рвота, гастралгия, снижение или повышение аппетита, запор, диарея (которые обычно проходят в течении нескольких дней без отмены препарата), нарушение функции печени, гепатит, панкреатит вплоть до тяжелых поражений с летальным исходом (в первые 6 мес лечения, чаще на 2-12 нед).
Со стороны органов кроветворения и системы гемостаза: угнетение костномозгового кроветворения (анемия, лейкопения или панцитопиния) тромбоцитопения, снижение содержания фибриногена и агрегации тромбоцитов, приводящее к развитию гипокоагуляций (сопровождающееся удлинением времени кровотечения, петехиальными кровоизлияниями, кровоподтеками, гематомами, кровоточивостью).
Со стороны мочевыводящей системы: энурез, случаи обратимого синдрома Фанкони (неясного генеза).
Со стороны эндокринной системы: нарушения менструального цикла, вторичная аменорея, увеличение молочных желез, галакторея.

Аллергические реакиии: кожная сыпь, крапивница, васкулит, ангионевротический отек, фотосенсибилизация, случаи токсического эпидермального некролиза, синдрома Стивенса-Джонсона, многоформной эритемы.
Лабораторные показатели: изолированная и умеренная гипераммониемия без изменений в анализах функций печени, особенно при политерапии (отмены препарата не требуется), возможна гипераммониемия; связанная с неврологическими симптомами (требуется дальнейшее обследование), возможно повышение активности «печеночных» трансаминаз, снижение содержания фибриногена или увеличение времени кровотечения, обычно без клинических проявлений и особенно при высоких дозах (вальпроевая кислота обладает ингибирующим действием на вторую стадию агрегации тромбоцитов), гипонатриемия.

Прочие: тератогенный риск (см. раздел «Применение при беременности и в период кормления грудью), диплопия, нистагм, мелькание «мушек» перед глазами, обратимая или необратимая потеря слуха, периферические отеки, увеличение массы тела, нарушения со стороны иммунной системы, выпадение волос (как правило, восстанавливается после отмены препарата).

Передозировка

Симптомы: тошнота, рвота, головокружение, диарея, нарушение функции дыхания, мышечная гипотония, гипорефлексия, миоз, кома с мышечной гипотонией, гипорефлексией, миозом, угнетением дыхания, метаболическим ацидозом, описаны, случаи внутричерепной гипертензии, связанной с отеком мозга.
Лечение: промывание желудка (не позже 10-12 ч), прием активированного угля, гемодиализ, форсированный диурез, поддержание жизненно важных функций.

Взаимодействие

• мефлохин – риск эпилептических припадков вследствие усиления метаболизма вальпроевой кислоты и снижения ее концентрации в плазме и, с другой стороны, вследствие судорожного эффекта мефлохина;
• зверобой продырявленный — риск снижения концентрации вальпроевой кислоты в плазме крови.
• Нерекомендуемые сочетания:
• ламотриджин – повышенный риск тяжелых кожных реакций (токсический эпидермальный некролиз). Вальпроевая кислота ингибирует микросомальные ферменты печени, обеспечивающие метаболизм ламотриджина, что замедляет его Т1/2 до 70 ч у взрослых и до 45-55 ч у детей и повышает концентрацию в плазме крови. Если комбинация необходима, требуется тщательный клинический и лабораторный контроль.

Сочетания, требующие особых предосторожностей:

• карбамазепин – вальпроевая кислота повышает концентрацию активного метаболита карбамазепина в плазме до признаков передозировки. Кроме того, карбамазепин усиливает печеночный метаболизм вальпроевой кислоты и снижает ее концентрацию. Эти обстоятельства требуют внимания врача и определения концентраций препаратов в плазме и возможного пересмотра их доз;
• фенобарбитал, примидон – вальпроевая кислота повышает концентрацию фенобарбитала и примидона в плазме до признаков передозировки, чаще у детей. В свою очередь, фенобарбитал и примидон усиливают печеночный метаболизм вальпроевой кислоты и снижает ее концентрацию. Рекомендуется клиническое наблюдение в течение первых 2 недель комбинированного лечения с немедленным уменьшении дозы фенобарбитала и примидона при появлении признаков седации, определение концентрации противоэпилептических средств в крови;
• фенитоин – возможны изменения концентрации фенитоина в плазме, фенитоин усиливает печеночный метаболизм вальпроевой кислоты и снижает ее концентрацию. Рекомендуется клиническое наблюдение, определение концентрации противоэпилептических средств в крови, изменение доз при необходимости;
• клоназепам – добавление вальпроевой кислоты к клоназепаму в единичных случаях может приводить к усилению выраженности абсансного статуса;
• этосуксимид – вальпроевая кислота может как повышать, так и снижать концентрацию этосуксимида в сыворотке крови вследствие изменения его метаболизма. Рекомендуется клиническое наблюдение, определение концентрации противоэпилептических средств в крови, изменение доз при необходимости;
• топирамат – повышается риск развития гипераммониемии или энцефалопатии. Рекомендуется: клинический и лабораторный контроль в течении первого месяца лечения и в случае возникновения симптомов гипераммониемии:
• фелбамат – повышение концентрации вальпроевой кислоты в плазме на 35-50%, с опасностью передозировки. Рекомендуется клиническое наблюдение, определение концентрации вальпроевой кислоты в крови, изменение доз вальпроевой кислоты при сочетании с фелбаматом и после его отмены;
• нейролептики, ингибиторы моноаминооксидазы (МАО), антидепрессанты, бензодиазепины – нейролептики, трициклические антидепрессанты, ингибиторы МАО, снижающие порог судорожной готовности, уменьшают эффективность препарата. В свою очередь, вальпроевая кислота потенцирует действие данных психотропных препаратов, а также бензодиазепинов; рекомендуется клинический мониторинг и, при необходимости, корректировка дозы препарата.
• циметидин, эритромицин – подавляют печеночный метаболизм вальпроевой кислоты и повышают ее концентрацию в плазме;
• зидовудин — вальпроевая кислота увеличивает концентрацию зидовудина в плазме, что ведет к повышению его токсичности;
• карбапенемы, монобактамы — меропенем, панипенем, а также азтреонам и имипенем снижают концентрацию вальпроевой кислоты в плазме, что может привести к снижению противосудорожного эффекта. Рекомендуется: клиническое наблюдение, определение концентрации препаратов в плазме крови, может потребоваться коррекция дозы вальпроевой кислоты в ходе лечения антибактериальным средством и после его отмены.

Сочетания, которые следует принимать во внимание:

• ацетилсалициловая кислота – усиление эффектов вальпроевой кислоты вследствие вытеснения ее из связи с белками плазмы. Вальпроевая кислота усиливает эффект ацетилсалициловой кислоты;
• непрямые антикоагулянты – вальпроевая кислота усиливает эффект непрямых антикоагулянтов, необходим тщательный контроль протромбино-вого индекса при совместном назначении с витамин К-зависимыми антикоагулянтами;
• нимодипин – усиление гипотензивного эффекта нимодипина вследствие повышения его концентрации в плазме из-за подавления его метаболизма вальпроевой кислотой;
• миелотоксичные лекарственные средства – повышение риска угнетения костномозгового кроветворения;
• этанол и гепатотоксичные лекарственные средства – увеличивают вероятность развития поражений печени.

• пероральные контрацептивы – вальпроевая кислота не вызывает индукции микросомальных ферментов печени и не снижает эффективности гормональных пероральных противозачаточных средств.

Особые указания

Имеются данные о возможном появлении суицидальных мыслей и поведения у пациентов, получающих противоэпилептические средства. Мета-анализ клинических исследований противоэпилептических средств выявил несколько повышенный риск суицидальных мыслей и поведения. Механизм данного явления до конца не выяснен, не исключена возможность повышения риска суицидальных мыслей и поведения при применении препаратов вальпроевой кислоты. Пациенты, их семьи, а также медицинские работники, оказывающие помощь таким пациентом, должны быть информированы о риске суицидальных мыслей и поведения.

В связи с имеющимися сообщениями о тяжелых и летальных случаях печеночной недостаточности и панкреатита при применении препаратов вальпроевой кислоты необходимо иметь в виду следующее:

• группу повышенного риска составляют младенцы и дети до 3 лет, с тяжелой эпилепсией, часто связанной с повреждением головного мозга и врожденными метаболическими или дегенеративными заболеваниями;
• в большинстве случаев нарушения функции печени развивались в первые 6 месяцев (обычно между 2 и 12 неделями) лечения, чаще при комбинированном противоэпилептическом лечении;
• случаи панкреатита наблюдались независимо от возраста больного и продолжительности лечения, хотя риск развития панкреатита снижался с возрастом больного;
• недостаточность функции печени при панкреатите повышает риск летального исхода;
• ранняя диагностика (до иктерической стадии) базируется в основном на клиническом наблюдении – выявлении ранних симптомов, таких как астения, анорексия, крайняя усталость, сонливость, иногда сопровождающихся рвотой и болями в животе; при этом может отмечаться рецидив эпилептических припадков на фоне неизменной противоэпилептической терапии.

В таких случаях следует немедленно обратиться к врачу для клинического обследования и анализа функции печени.
Во время лечения, в особенности в первые 6 месяцев, необходимо периодически проверять функцию печени – активность «печеночных» трансаминаз, содержание протромбина, фибриногена, факторов свертывания крови, концентрацию билирубина, а также активность амилазы (каждые 3 мес, особенно при комбинации с другими противоэпилептическими средствами) и картину периферической крови, в частности, тромбоциты крови. Описано развитие выраженной тромбоцитопении (ниже 75 х 109/л) при лечении высокими дозами вальпроевой кислоты (с уровнями в плазме выше 110 мг/л у женщин и 135 мг/л у мужчин). Число тромбоцитов нормализовалось при отмене лечения, у части пациентов оно нормализовалось и без отмены лечения.

При лечении вальпроевой кислотой может наблюдаться гипотермия – как в сочетании с гипераммониемией, так и без нее. Гипотермия может сопровождаться летаргией, спутанным сознанием, комой, нарушениями сердечно-сосудистой деятельности и дыхания.

При применении вальпроевой кислоты, даже при нормальных показателях функции печени, может наблюдаться гипераммониемия. Следует определять уровень аммония в крови при появлении у пациентов сонливости, рвоты, изменений психического состояния, а также при гипотермии. При обнаружении выраженной гипераммониемии лечение вальпроевой кислотой следует прекратить. Гипераммониемическая энцефалопатия (в отдельных случаях, фатальная) при применении вальпроевой кислотой может развиваться у пациентов с нарушениями обмена мочевины, в частности с дефицитом орнитин-транскарбамилазы. До начала лечения вальпроевой кислотой следует исследовать состояние обмена мочевины у пациентов с наличием в анамнезе энцефалопатии или комы неясного происхождения, с периодической рвотой и летаргическими состояниями, эпизодами раздражительности, атаксии, наличием нарушений обмена мочевины в семейном анамнезе. Пациенты с, гипераммониемической энцефалопатией, развившейся на фоне терапии вальпроевой кислотой, должны срочно получить соответствующее лечение, включая отмену вальпроевой кислоты. Пациентам, которые получают другие противоэпилептические средства, перевод на прием вальпроевой кислоты следует проводить постепенно, достигая клинически эффективной дозы через 2 нед, после чего возможна постепенная отмена других противоэпилептических средств. У пациентов, не получавших лечения другими противоэпилептическими средствами, клинически эффективная доза должна быть достигнута через 1 нед.
Риск развития побочных эффектов со стороны печени повышен при проведении комбинированн

Конвулекс розчин для ін'єкцій 100 мг/мл в ампулах по 5 мл 5 шт

Фармакодинаміка. фармакологічні ефекти вальпроату спрямовані переважно на ЦНС. препарат має протисудомну дію при різних типах епілепсії у людини.

Дані експериментальних та клінічних досліджень вальпроату вказують на існування двох механізмів протисудомної дії препарату.

Перший механізм — це прямий фармакологічний ефект, пов’язаний з концентрацією вальпроату в плазмі крові та головному мозку.

Другий механізм є непрямим. Він пов’язаний з метаболітами вальпроату, які залишаються в головному мозку, або з модифікаціями нейромедіаторів, або з прямою дією на мембрану. Ймовірною є гіпотеза про те, що після введення вальпроату підвищується рівень ГАМК.

Вальпроат знижує тривалість проміжної фази сну та одночасно збільшує фазу повільно-хвильового сну.

Конвулекс сироп. Вальпроат максимально на 80-95% зв’язується з білками плазми крові. При рівні в плазмі крові більше 100 мг/л вільна фракція збільшується. Концентрація вальпроату в цереброспінальній рідині зрівнюється з концентрацією вільного вальпроату в плазмі крові.

Вальпроат проникає через плаценту і в грудне молоко (1-10% від загальної концентрації в плазмі крові).

Вальпроат метаболізується в печінці, в основному глюкуронізіруются.

Екскретується переважно з сечею у формі глюкуронідів.

Фармакокінетика. При різних фармакокінетичних дослідженнях вальпроата було доведено, що:

• біодоступність вальпроата в крові при пероральному застосуванні близько 100%. Речовина в основному розподіляється в крові та позаклітинної рідини, швидко оновлюється. При різних фармакокінетичних дослідженнях вальпроата доведено, що препарат в основному розподіляється в крові та міжклітинної рідини, яка швидко оновлюється. Вальпроат проникає в спинномозкову рідину і головний мозок. Концентрація вальпроату в цереброспінальній рідині близька до концентрації його вільної фракції в плазмі крові;
• T _½ — 15-17 год;
• C _min в плазмі крові, необхідна для досягнення терапевтичного ефекту, становить 40-50 мг/л. Ця концентрація може коливатися від 40 до 100 мг/л. Якщо необхідно досягти високих концентрацій препарату в плазмі крові, то слід зважити очікувану користь і ризик появи небажаних явищ, зокрема дозозалежних. Однак якщо концентрація в плазмі крові залишається вище 150 мг/л, слід знизити дозу;
• рівноважна концентрація в плазмі крові досягається через кілька хвилин при в / в застосуванні та через 3-4 дні при прийомі всередину;
• зв’язування вальпроата з білками плазми крові досить значне, дозозалежне і насичує;
• препарат виводиться переважно з сечею після його метаболізму шляхом зв’язування з глюкуроновою кислотою і β-окислення;
• молекулу вальпроата можна диализированном, однак під час гемодіалізу виводиться тільки вільна фракція вальпроату (≈10%).

Вальпроат не індуцируется ферменти, що входять до складу метаболічної системи цитохрому Р450. На відміну від інших протиепілептичних препаратів вальпроат не прискорює ні власну біотрансформацію, ні биотрансформацию інших речовин, таких як естропрогестагени та пероральніантикоагулянти.

Конвулекс р-р. Якщо вальпроєва кислота комбінується з іншими препаратами (примідон, фенітоїн, фенобарбітал, карбамазепін), T _½ зменшується до 4-9 ч залежно від ступеня індукції ферментів. T _½ у новонароджених і немовлят у віці до 18 міс становить 10-67 год. Найдовший T _½ відзначали у 2-місячної дитини, приблизно як у дорослих.

T _½ збільшується у пацієнтів із захворюваннями печінки. У разі передозування T _½ — 30 год.

У III триместр вагітності час розподілу препарату збільшується, печінковий і нирковий кліренс підвищується. Концентрація в плазмі крові може знизитися, навіть якщо доза залишалася незмінною.

Конвулекс 300/500 мг ретард, Конвулекс 150/300/500 мг капсули. У порівнянні з формою вальпроату, вкритою кишковорозчинною оболонкою, форма з уповільненим вивільненням в еквівалентних дозах має такі характеристики:

• відсутність часу затримки всмоктування після прийому;
• подовжена абсорбція;
• ідентична біодоступність;
• нижче C _max в плазмі крові (зниження C _max становить ≈25%, але з відносно стабільною фазою плато, яка досягається через 4-14 годин після прийому), в результаті після застосування 2 рази на добу однакової дози коливання концентрацій у плазмі крові зменшується наполовину ;
• більш лінійна кореляція між дозою і концентрацією в плазмі крові (загального і вільного речовини).

Показання

Конвулекс сироп. дорослі та діти. у вигляді монотерапії або в комбінації з іншими протиепілептичними препаратами для:

• лікування генералізованої епілепсії при таких типах нападів: клонічні, тонічні, тоніко-клонічні, абсанси, міоклонічні, атонічні та синдром Леннокса — Гасто;
• лікування фокальної епілепсії, фокальних нападів з / без вторинної генералізації.

Діти. Профілактика повторних нападів після однієї або більше фебрильних судом відповідно до критеріїв ускладнених фебрильних судом, коли переривчаста профілактика бензодіазепінами неефективна.

Конвулекс р-р. Для тимчасового лікування епілепсії у дорослих і дітей в якості заміни пероральної форми у разі тимчасової неможливості приймати препарат перорально.

Конвулекс 300/500 мг ретард. У дорослих: як монотерапія або в комбінації з іншими протиепілептичними препаратами:

• для лікування генералізованих епілептичних нападів (клонічних, тонічних, тоніко-клонічних нападів, абсансов, міоклонічних та атонічних нападів), синдрому Леннокса — Гасто;
• для лікування парціальних епілептичних нападів (парціальних нападів із / без вторинної генералізації).

У дітей: як монотерапія або в комбінації з іншими протиепілептичними препаратами:

• для лікування генералізованих епілептичних нападів (клонічних, тонічних, тоніко-клонічних нападів, абсансов, міоклонічних та атонічних нападів), синдрому Леннокса — Гасто;
• для лікування парціальних епілептичних нападів (парціальних нападів із / без вторинної генералізації).

Лікування маніакального синдрому при біполярних розладах.

Застосування

Конвулекс сироп. слід враховувати, що добова доза підбирається індивідуально в залежності від віку, маси тіла і чутливості до препарату.

Конвулекс сироп спеціально розроблений для лікування дітей, має приємний смак, що полегшує прийом препарату. Містить замінник цукру лікасін і не викликає карієсу.

Для індивідуальних груп пацієнтів існують інші лікарські форми, що містять натрію вальпроат.

Оптимальної дози для пацієнта, вже застосовує протиепілептичні засоби, які замінюються препаратом Конвулекс, слід досягати поступово, приблизно протягом 2 тижнів. Потім, в залежності від ефективності лікування, знижувати дозу іншого протиепілептичного засобу.

Для пацієнта, які не застосовує інші протиепілептичні препарати, дозу підвищувати поступово кожні 2-3 дні, щоб досягти оптимальної дози приблизно протягом 1 тижня.

У разі необхідності комбінованого лікування з іншими протиепілептичними препаратами їх слід додавати поступово.

При лікуванні епілепсії, як правило, добову дозу слід застосовувати за кілька прийомів.

Препарат бажано приймати під час їжі, розподіливши добову дозу на 2 прийоми — для дітей до 1 року, на 3 прийоми — для дітей від 1 року.

Для дозування сиропу Конвулекс надається спеціальний шприц-дозатор.

Середня добова доза становить:

• немовлята і діти у віці до 12 років: 30 мг/кг маси тіла;
• діти у віці 12-18 років і дорослі: 20-30 мг/кг маси тіла (перевага при застосуванні слід надавати таблеткам).

Дітям до 3 років застосовувати вальпроат натрію рекомендується тільки у вигляді монотерапії і тільки у випадках, коли очікувана користь від лікування перевищує ризик розвитку ускладнень у вигляді ураження функції печінки та панкреатиту у пацієнтів цієї вікової групи.

Конвулекс р-р. Як простий замісної терапії:

• через 4-6 години після останнього прийому таблетованої форми препарату рекомендовано введення натрію вальпроату в 0,9% розчині натрію хлориду для ін’єкцій,
• або у вигляді постійної інфузії протягом 24 год,
• або розподіливши на 4 інфузії на добу, протягом 1 год кожна, в попередній дозі (середня звичайна доза 20-30 мг/кг / добу).

При необхідності швидкого досягнення і підтримки ефективної концентрації в плазмі крові:

в / в ін’єкція протягом 5 хв в дозі 15 мг/кг болюсно, потім — постійна інфузія зі швидкістю потоку 1 мг/кг / год, поступово коригуючи швидкість введення для забезпечення рівня вальпроату в плазмі крові ≈75 мг/л. Після чого швидкість введення змінюється в залежності від діагнозу і стану пацієнта.

Після закінчення інфузії відновлення лікування в пероральної формі відразу компенсує кількість виведеного препарату. При цьому або використовується попереднє дозування або спочатку вводиться відкоригована доза.

Для дітей у віці старше 2 міс рекомендується починати введення або інфузійну терапію з розрахунку 0,8-1,35 мг/кг / год.

Рекомендовані середні добові дози:

• 20 мг натрію вальпроату / кг для осіб середнього і літнього віку;
• 25 мг натрію вальпроату / кг для підлітків;
• 30 мг натрію вальпроату / кг для дітей.

Ввести препарат слід протягом 24 годин після приготування розчину.

Слід використовувати такі розчини для приготування інфузійного розчину Конвулекс: ізотонічний розчин натрію хлориду, розчин глюкози 5%, розчин Рінгера лактатний.

Конвулекс 300/500 мг ретард. Приймати всередину. Таблетки / капсули приймають не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини, під час або після прийому їжі.

• При переході на Конвулекс рекомендується зберігати дозу у пацієнтів, належний контроль над захворюванням у яких було досягнуто при застосуванні форм Конвулекс з негайним вивільненням діючої речовини.
• Якщо пацієнт вже отримує терапію та приймає інші протиепілептичні препарати, лікування препаратом Конвулекс слід починати поступово, досягаючи оптимальної дози приблизно через 2 тижні, після чого, в залежності від ефективності лікування, знизити дози препаратів, що приймаються одночасно.
• Якщо пацієнт не приймає будь-які інші протиепілептичні препарати, дозу слід підвищувати поступово з інтервалом в 2-3 доби, щоб досягти оптимальної дози приблизно через тиждень.
• Якщо необхідно, комбіноване лікування із застосуванням інших протиепілептичних препаратів слід починати поступово (див. ВЗАЄМОДІЯ).

Добову дозу слід приймати в 1 або 2 рази, бажано під час їжі.

Одноразове застосування можливе у випадку добре контрольованої епілепсії.

Таблетку ковтають цілими, не подрібнюючи та не розжовуючи її.

Лікування епілепсії. Початкова добова доза зазвичай становить 10-15 мг/кг, потім її слід підвищити до досягнення оптимальної дози.

Середня добова доза становить 20-30 мг/кг. Однак, якщо епілепсія є неконтрольованою при таких дозах, їх можна підвищити при ретельному спостереженні за станом пацієнта.

Для дітей звичайна доза становить 30 мг/кг/добу.

Для дорослих звичайна доза становить 20-30 мг/кг/добу.

Для осіб похилого віку дозу слід встановлювати в залежності від рівня контролю над епілепсією.

Добова доза визначається залежно від віку та маси тіла пацієнта, однак слід також враховувати широкий спектр індивідуальної чутливості до препарату.

Не встановлено чіткої кореляції між добовою дозою, концентрацією препарату в плазмі крові та терапевтичним ефектом: дозу рекомендується встановлювати на основі клінічної відповіді. Визначення концентрації вальпроєвої кислоти в плазмі крові може стати доповненням до клінічного спостереження у випадках, коли епілепсію не вдається адекватно контролювати або коли є підозра на розвиток побічних ефектів. Діапазон терапевтично ефективних концентрацій вальпроату в плазмі крові зазвичай становить 40-100 мг/л (300-700 мкмоль/л).

Лікування маніакального синдрому при біполярних розладах. Рекомендована початкова доза — 20 мг/кг/добу. Дозу можна коригувати в залежності від індивідуального клінічного відповіді. Максимальна доза не повинна перевищувати 3000 мг/добу. Рекомендована підтримуюча доза для лікування біполярних розладів — 1000-2000 мг/добу.

Протипоказання

— підвищена чутливість до препарату, дивальпроат, вальпромід або будь-якого компонента препарату в анамнезі.

• Гострий гепатит.
• Хронічний гепатит.
• Випадки тяжкого гепатиту в індивідуальному або сімейному анамнезі пацієнта, особливо лікарський гепатит.
• Печінкова порфірія.
• Комбінація з мефлохіном і екстрактом звіробою (див. ВЗАЄМОДІЯ).

• Непереносимість фруктози, синдром мальтосорбціі глюкози та галактози, дефіцит сахарозо-ізомальтази через наявність у складі препарату сахарози.
• Тяжкі порушення функції підшлункової залози.

Конвулекс 150/300/500 мг капсули, Конвулекс 300/500 мг ретард,

• Діти з масою тіла 17 кг.
• Діти у віці до 6 років (у зв’язку з ризиком потрапляння в дихальні шляхи при ковтанні).
• Тяжкі порушення функції підшлункової залози.

Побічні ефекти

Конвулекс р-р. для оцінки рівня побічних ефектів застосовувалися такі критерії частоти: дуже часто (≥1 / 10), часто (≥1 / 100, 1/10), іноді (≥1 / 1000, 1/100), рідко (≥1 / 10 000 , 1/1000), дуже рідко (1/10 000).

Ізольована і помірна гипераммониемия без змін з боку показників функції печінки або без клінічних проявів, особливо при терапії кількома лікарськими засобами, не повинна призводити до припинення лікування.

З боку системи кровотворення і лімфатичної системи: збільшення кількості кровотеч. Рідко виявляються тромбоцитопенія (особливо у дітей) або лейкопенія, часто зникають навіть при продовженні терапії, але повністю проходять, коли застосування вальпроєвої кислоти припиняється. У деяких випадках пошкодження кісткового мозку може привести до лимфопении, нейтропенії, панцитопенії або анемії.

Препарат знижує концентрацію фібриногену і фактора коагуляції VIII і пригнічує другу фазу агрегації тромбоцитів, збільшує тривалість кровотеч.

Відзначалися поодинокі повідомлення про випадки зниження концентрації фібриногену без клінічних ознак, такі порушення з’являлися на тлі застосування препарату у високих дозах.

Зміни лабораторних показників: АЛТ, АСТ, ЛДГ, ЛФ, амілази. Ці зміни можуть бути дозозалежними та транзиторними, вимагають здійснення контролю і корекції лікування (зменшення дози або відміна препарату) в залежності від їх характеру і ступеня інтенсивності (наприклад припинення лікування, якщо рівні печінкових трансаміназ більш ніж втричі перевищують верхню межу норми).

Аплазія червоного кісткового мозку, в тому числі справжня еритроцитарна аплазія, макроцитоз.

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини: зниження мінеральної щільності кісткової тканини, остеопенія, остеопороз, переломи.

З боку нервової системи: можливе виникнення головного болю, сонливості, тремору, парестезії; іноді проявляються спастичность і атаксія, дратівливість і гіперактивність, галюцинації, дзвін у вухах. Повідомлялося про часткову і повну втрату слуху, але зв’язок із застосуванням препаратів, що містять вальпроєву кислоту, не доведена; рідко — атаксія.

Порушення свідомості та ступор розвиваються через підвищення частоти нападів і можуть призводити до енцефалопатії. Ці порушення проявляються в разі швидкого підвищення дози препарату або застосування множинної протиепілептичної терапії (особливо фенобарбітуратом), порушення зазвичай проходять, коли терапія припиняється або знижується доза.

Якщо застосування вальпроату в комбінації з іншими протиепілептичними засобами (особливо фенітоном) триває довгий час, відзначаються порушення діяльності головного мозку (енцефалопатія): збільшення кількості нападів, ступор, міастенія (м’язова гіпотонія), порушення рухової діяльності (хорееподобнимі дискінезія), зміни в електроенцефалограмі.

Іноді виявляють деменцію з церебральної атрофією, зникаючу при припиненні терапії вальпроатом. Повідомлялося про тимчасові прояви хвороби Паркінсона під впливом препарату.

Вертиго, екстрапірамідні розлади, психічний і емоційний збудження, на початку лікування у виняткових випадках — порушення мови; повідомлялося про випадки гіперамоніємії, яка супроводжувалася неврологічними симптомами (які навіть можуть прогресувати до розвитку коми), які потребують додаткових аналізів.

У дітей, у чиїх матерів відзначають епілепсію, виявляли затримку психомоторного розвитку. Однак не можна чітко вказати на причинно-наслідковий зв’язок між генетичними, соціальними, екологічними факторами, захворюваннями матері та протиепілептичної терапією.

З боку шлунково-кишкового тракту: панкреатит. Залежно від дози можлива зміна маси тіла, підвищення апетиту або виникнення анорексії, порушення відчуття смаку. Іноді виявляли підвищення салівації, діарею, блювоту, гикавку. На початку терапії вальпроатом можуть проявлятися нудота, біль в епігастральній ділянці, але це не є показником для припинення терапії.

З боку нирок та сечовидільної системи: нетримання сечі, ураження нирок, особливо у дітей. Після застосування конвулекс описані випадки виникнення дефіциту карнітину. Проявами цього дефіциту є переважно стомлюваність, астенія та біль у м’язах. У разі виникнення подібних симптомів слід запідозрити виникнення дефіциту карнітину, викликаного вальпроєвої кислотою. Отримано поодинокі повідомлення про синдром Фанконі (метаболічний ацидоз, фосфатурія, аминоацидурия, глюкозурія), який зникає після відміни терапії вальпроатом.

З боку печінки: ізольована і помірна гипераммониемия без змін з боку показників функції печінки або без клінічних проявів, особливо при терапії кількома лікарськими засобами, не повинна призводити до припинення лікування.

З боку шкірних покривів: втрата волосся і набряки. Мультиформна еритема, висип на шкірі, несистемна або системний червоний вовчак.

Випадкове потрапляння в артерію або непряме венозний застосування може призвести до пошкодження тканин. Застосування терапії вальпроатом іноді викликає такі шкірні реакції, як еритема. Також повідомлялося про зміни в механізмах імунологічної захисту (васкуліт). Можливо прояв алергічних реакцій. Відзначалися поодинокі повідомлення про серйозні пошкодження шкіри (синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз або синдром Лайєлла).

З боку ендокринної системи: рідко повідомлялося про можливе підвищення тестостерону. Крім того, можливий розвиток аменореї і порушення менструального циклу.

Загальні порушення: рідко виявляються місцеві реакції, запалення в місці введення розчину, неспецифічний біль, скороминуща нудота і сонливість через кілька хвилин після введення препарату. Ангіоневротичний набряк, реакція на препарат, яка супроводжується еозинофілією та системними симптомами (DRESS).

З боку гепатобіліарної системи: залежно від дози можуть відзначати порушення діяльності печінки (іноді з летальним результатом). Високий ступінь ризику уражень печінки у дітей, особливо якщо їм призначена множинна протиепілептична терапія.

З метою попередження уражень печінки та підшлункової залози у пацієнтів слід контролювати появу таких симптомів: зменшення вираженості протиепілептичного ефекту, збільшення кількості нападів, постійні скарги на слабкість, апатію, анорексію, летаргію, нудоту, блювоту, біль в животі, набряки окремих частин або всього тіла , порушення свідомості та рухової діяльності.

Відзначено поодинокі випадки ураження підшлункової залози з летальним результатом.

Особливо слід контролювати стан дітей. У разі прояву цих симптомів детальне медичне обстеження повинно супроводжуватися лабораторними аналізами.

З боку репродуктивної системи: ризик тератогенних ефектів. Відзначалися поодинокі повідомлення про можливість виникнення полікістозу яєчників. Безпліддя чоловіків. Гипонатриемия, синдром недостатньої секреції антидіуретичного гормону. Повідомлялося про виникнення аменореї і порушення регулярності менструального циклу.

Конвулекс сироп, Конвулекс 300/500 мг ретард. Вроджені, сімейні та генетичні розлади: ризик тератогенних ефектів (див. Застосування в період вагітності та годування груддю).

З боку крові та лімфатичної системи: повідомлялося про випадки дозозависимой тромбоцитопенії, яка, як правило, проявляється систематично і без клінічних наслідків. У пацієнтів з асимптомной тромбоцитопенией по можливості показано просте зниження дози препарату з урахуванням рівнів тромбоцитів і ступеня контролю захворювання, що, як правило, призводить до зникнення тромбоцитопенії. Повідомлялося про випадки зниження рівнів фібриногену або збільшення тривалості часу кровотечі (особливо при застосуванні високих доз препарату) — як правило, без клінічних наслідків. Вальпроат інгібує другу фазу агрегації тромбоцитів. Рідше повідомлялося про випадки виникнення анемії, макроцитоза, лейкопенії і у виняткових випадках — панцитопенії. Аплазія червоного кісткового мозку або істинна еритроцитарна аплазія. Агранулоцитоз. Зниження концентрації VIII фактора коагуляції, лімфоцитоз.

Гіперамоніємія (клінічні прояви: нудота, атаксія, неврологічні симптоми, набряки). Транзиторне підвищення рівня трансаміназ, ЛДГ, ЛФ, амілази.

З боку нервової системи: повідомлялося про такі тимчасових і / або дозозалежних побічні ефекти, як мелкоамплітудних постуральний тремор і сонливість. Повідомлялося про випадки атаксії, що виявлялися рідко. Повідомлялося про випадки оборотних екстрапірамідних розладів, включаючи паркінсонізм. Дуже рідко — порушення когнітивної функції з поступовим виникненням і прогресуючим розвитком, які можуть прогресувати до повної деменції та є оборотними, зникаючи після припинення лікування за період тривалістю від декількох тижнів до декількох місяців. Сплутаність свідомості або судоми: при застосуванні вальпроату зазначалося кілька випадків ступору або летаргії, які в окремих випадках призводили до тимчасової комі (енцефалопатії), ізольованої або в поєднанні з парадоксальним посиленням судом, які зникали після припинення лікування або відміни препарату. Ці стани частіше розвиваються при терапії кількома лікарськими засобами (зокрема фенобарбіталом або топіраматом) або після різкого підвищення дози вальпроату. Часто виявляють випадки ізольованою і помірної гіперамоніємії без змін з боку показників функції печінки, особливо при терапії кількома лікарськими засобами, і це не повинно призводити до припинення лікування. Повідомлялося про випадки гіперамоніємії, яка супроводжувалася неврологічними симптомами (які навіть можуть прогресувати до розвитку коми), які потребують проведення додаткових аналізів (див. Особливості застосування). Повідомлялося про головний біль, ангіоневротичний набряк, васкуліт.

З боку органів слуху та рівноваги: у виняткових випадках повідомлялося про оборотної або незворотної втрати слуху.

З боку шлунково-кишкового тракту: на початку лікування у деяких осіб можуть виникати нудота, блювання, біль в області шлунка, діарея, які, як правило, зникають через кілька днів без припинення лікування. Дуже рідко — розвиток панкреатиту, при якому вимагається скасування препарату. Наслідки іноді можуть бути летальними (див. Особливості застосування). Анорексія, запори, гіперсалівація.

З боку нирок та сечовидільної системи: у виняткових випадках повідомлялося про поразку нирок. Дуже рідко — енурез і нетримання сечі, оборотний синдром Фанконі, але механізм виникнення досі невідомий.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: повідомлялося про тимчасове і / або дозозалежне випаданні волосся. Відзначали такі шкірні реакції, як екзантематозні висипання, в окремих випадках — розвиток синдрому Лайєлла, синдрому Стівенса — Джонсона і многоформной еритеми. Можливі алергічні реакції, включаючи висип, реакції гіперчутливості. Медикаментозні висипання з еозинофілією і системними проявами (DRESS синдром).

Судинні розлади: васкуліт.

Метаболічні та аліментарні розлади: дуже рідко — гіпонатріємія, синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (СНСАГ); порфірія, гірсутизм, акне, парестезії, дефіцит карнітину (прояви — стомлюваність, астенія, біль у м’язах).

Загальні порушення і реакції в місці введення: спостерігалися випадки збільшення маси тіла, яке є фактором ризику розвитку синдрому полікістозу яєчників, тому масу тіла пацієнтів слід ретельно контролювати (див. Особливості застосування). Дуже рідко — поява набряків (неважких).

З боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, синдром DRESS (медикаментозна висипка з еозинофілією і системними проявами) або синдром підвищеної чутливості до лікарського засобу. Системна червона вовчанка.

З боку гепатобіліарної системи: захворювання печінки (див. Особливості застосування).

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: повідомлялося також про випадки аменореї і порушення менструального циклу. Безпліддя у чоловіків. Гінекомастія, дисменорея, підвищення рівня тестостерону, СНСАГ.

Психічні розлади: дезорієнтація; депресія, вертиго, екстрапірамідні розлади, включаючи паркінсонізм, седативний ефект, психічне та емоційне збудження, зокрема у дітей до початку лікування, розлади мови, деменція з церебральної атрофією, проходить після припинення лікування, гіперактивність, ністагм, дзвін у вухах, зміни апетиту, які переважно полягали в посиленні апетиту і збільшення маси тіла.

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини: зниження мінеральної щільності кісткової тканини, остеопенія, остеопороз, переломи.

Особливі вказівки

Початок застосування протиепілептичного препарату іноді може супроводжуватися поновленням епілептичних припадків або виникненням важких нападів або розвитком у хворого нових типів нападів незалежно від спонтанних флуктуацій, що відзначаються при деяких епілептичних станах. в разі застосування вальпроату це насамперед стосується внесення змін в схему комбінованої терапії протиепілептичними препаратами або препаратами фармакокінетичної взаємодії (див. взаємодію), токсичності (захворювань печінки або енцефалопатії — взаємодія) або передозування.

В організмі людини діюча речовина препарату перетворюється в вальпроєву кислоту, тому не слід застосовувати одночасно інші препарати, які піддаються такій же трансформації, щоб уникнути передозування вальпроєвої кислоти (наприклад дивальпроат, вальпромід).

Конвулекс слід застосовувати з великою обережністю в наступних випадках: лікування новонароджених, яким необхідно додаткове застосування протиепілептичних засобів, лікування дітей і підлітків з супутніми захворюваннями та важкою формою нападів, пошкодження кісткового мозку, вроджений дефіцит ферментів, гіпопротеїнемія, системний червоний вовчак.

Ризик розвитку локального некрозу тканин. Препарат слід вводити тільки в / в. В / м ін’єкції цього лікарського засобу робити не можна.

Порушення функції печінки. Умови виникнення. Отримано поодинокі повідомлення про тяжкі, а іноді та летальні випадки ураження печінки. Групу підвищеного ризику становлять немовлята та діти віком до 3 років з тяжкою епілепсією, особливо епілепсією, пов’язаною з ушкодженням головного мозку, затримкою психічного розвитку та / або вродженим метаболічним чи дегенеративним захворюванням нервової системи. У дітей у віці старше 3 років частота таких ускладнень значно зменшується і поступово знижується з віком. У переважній більшості випадків таке ушкодження печінки відзначали протягом перших 6 місяців лікування, як правило, протягом 2-12 тижнів, найчастіше при комплексній протиепілептичний терапії.

Можливі ознаки. Рання діагностика ґрунтується переважно на клінічних симптомах. Перш за все необхідно враховувати 2 типу симптомів, які можуть передувати появі жовтяниці, особливо у пацієнтів групи ризику:

• загальні неспецифічні симптоми, такі як астенія, анорексія, втомлюваність, сонливість, які зазвичай виникають раптово і іноді супроводжуються блювотою і болем в животі;
• рецидив епілептичних нападів, незважаючи на належне дотримання курсу лікування.

Рекомендується поінформувати пацієнта (а якщо це дитина, то його батьків) про те, що при появі таких клінічних симптомів слід негайно звернутися до лікаря. Крім клінічного обстеження, слід невідкладно провести функціональні печінкові проби.

Виявлення. Протягом перших 6 місяців лікування слід періодично перевіряти функцію печінки. Серед традиційних аналізів найважливішими вважаються тести, що відображають білково-синтетичну функцію печінки, зокрема рівень протромбіну. При виявленні занадто низького рівня протромбіну, особливо якщо це супроводжується змінами інших лабораторних показників (значне зниження рівня фібриногену та факторів згортання крові, підвищення рівня білірубіну і активності трансаміназ — див. Особливості застосування) лікування вальпроатом слід припинити. Необхідно припинити застосування похідних саліцилатів, якщо ці препарати приймають одночасно, оскільки вони використовують ті ж шляхи метаболізму.

Панкреатит. Вкрай рідко виявляли випадки панкреатиту, які іноді закінчувалися летально. Ці випадки не залежали від віку хворого та тривалості лікування. Групу особливого ризику становлять діти молодшого віку.

Панкреатит, що супроводжується негативними наслідками, частіше відзначають у дітей молодшого віку або у пацієнтів з тяжкою епілепсією, ушкодженням головного мозку або приймають комплексну протиепілептичну терапію.

Якщо панкреатит супроводжується печінковою недостатністю, ризик виникнення летальних випадків значно підвищується.

Запобіжні заходи при застосуванні. Лабораторне дослідження функції печінки слід проводити перед початком (див. Побічна дія) і періодично протягом перших 6 місяців лікування, особливо у пацієнтів, які належать до групи ризику (див. Особливості застосування). При прийомі цього препарату, особливо на початку, як і при лікуванні іншими протиепілептичними засобами, можливо ізольоване і тимчасове помірне підвищення рівня трансаміназ без будь-яких клінічних проявів.

В цьому випадку рекомендується провести повне лабораторне обстеження (зокрема визначити рівень протромбіну) і, можливо, провести корекцію дози препарату і повторні аналізи в залежності від рівня змін показників.

У пацієнтів з нирковою недостатністю слід враховувати можливість підвищення концентрації вільної форми вальпроєвої кислоти в плазмі крові та відповідно знизити дозу препарату.

У пацієнтів з гострою абдомінальної болем або такими шлунково-кишковими симптомами, як нудота, блювота і / або анорексія, слід провести диференціальну діагностику з панкреатитом і при підвищенні рівня трансаміназ негайно відмінити препарат і провести альтернативну терапевтичну терапію.

Цей лікарський засіб не рекомендується застосовувати у пацієнтів з дефіцитом ферментів. У таких хворих описані випадки гіперамоніємії, які супроводжувалися ступором або комою.

У дітей з нез’ясованими симптомами з боку печінки та шлунково-кишкового тракту (анорексія, блювання, випадки цитолізу), летаргією або комою в анамнезі, із затримкою розумового розвитку, в разі летального результату немовляти або дитини в сімейному анамнезі до початку лікування вальпроатом необхідно провести дослідження метаболізму, особливо тест на амоніємії натщесерце і після прийому їжі.

Хоча при лікуванні вальпроатом порушення функції імунної системи відзначали вкрай рідко, слід ретельно зважити потенційну користь від застосування вальпроату і потенційний ризик при призначенні препарату хворим на системний червоний вовчак.

Перед початком лікування пацієнтів слід попередити про ризик збільшення маси тіла, а також вжити відповідних заходів, переважно дієтичного характеру, щоб звести це явище до мінімуму.

Починаючи лікування, слід переконатися у відсутності вагітності у жінок репродуктивного віку, а також у тому, що вони користувалися ефективними засобами контрацепції до початку лікування (див. Застосування в період вагітності та годування груддю).

Негайно припинити застосування препарату необхідно в таких випадках: загальне нездужання невідомого генезу; клінічні ознаки розладів печінки або підшлункової залози або збільшення кількості кровотеч, підвищення рівня печінкових трансаміназ в 2-3 рази навіть при відсутності клінічних ознак, слід пам’ятати про можливість ферментативної індукції, викликаної супутніми препаратами, незначне (в 1½-2 рази) підвищення рівня печінкових трансаміназ , що супроводжується ознаками грипу з високою температурою тіла, порушення згортання крові (зменшення рівня фібриногену і коагуляційних факторів). Якщо виникла підозра на серйозне порушення функції печінки, застосування інших препаратів, які можуть привести до подібних ефектів (наприклад саліцилати), також необхідно припинити.

Суїцид, суїцидальні думки: в деяких випадках застосування протиепілептичних препаратів повідомлялося про суїцидальної поведінки пацієнтів. Результати метааналізу рандомізованого дослідження протиепілептичних препаратів із застосуванням плацебо також доводять наявність невеликого ризику суїцидальної поведінки. Механізм цього ризику невідомий, і наявні дані не виключають можливість суїцидальної поведінки у пацієнтів, що приймають Конвулекс. Саме тому хворі повинні бути під постійним наглядом щодо проявів суїцидальної поведінки.

Інші застереження. При застосуванні препарату може підвищитися рівень аміаку в плазмі крові (гипераммониемия). Якщо з’являються такі симптоми, як апатія, сонливість, нудота або гіпотонія, підвищення частоти нападів, то слід контролювати рівень аміаку і вальпроєвоїкислоти, якщо рівень підвищений, необхідно знизити дозу. При ферментативної недостатності циклу формування сечовини в анамнезі у пацієнта клінічне обстеження порушень обміну речовин необхідно провести до призначення вальпроата.

Слід зазначити, що, як і при застосуванні інших протиепілептичних препаратів, підвищення рівня трансаміназ без клінічних ознак можуть відзначати та на початку терапії вальпроатом. У деяких випадках можливі незначна нудота, іноді з блювотою і анорексією, зникаючі мимовільно. Якщо побічні ефекти не пов’язані з передозуванням препарату, застосування конвулекс слід припинити. Перед початком хірургічних втручань або при спонтанних кровотечах і гематомах параметри коагуляції необхідно перевірити.

Рекомендується контролювати рівень протромбіну, якщо антагоніст вітаміну К призначають разом з вальпроатом. Особливу увагу слід приділити пацієнтам із захворюваннями кісткового мозку.

Карбапенеми: не рекомендується одночасне застосування натрію вальпроату або препаратів, що містять вальпроєву кислоту, з карбапенемами.

Застосування при маніакальних епізодах біполярних розладів: якщо препарати літію протипоказані, то застосовують Конвулекс.

Дітям у віці до 3 років рекомендується застосовувати вальпроат тільки у вигляді монотерапії, попередньо ретельно зваживши терапевтичну користь від лікування і ризик пошкодження печінки та виникнення панкреатиту у пацієнтів, що відносяться до цієї вікової групи.

Перед початком терапії або хірургічним втручанням, а також в разі появи спонтанних гематом або кровотеч рекомендується провести аналіз крові (визначити формулу крові, включаючи визначення кількості тромбоцитів, час кровотечі та коагуляційні тести) (див. Побічна дія).

Дітям слід уникати одночасного призначення похідних саліцилатів, оскільки при цьому підвищується ризик виникнення гепатотоксичних явищ та кровотечі (див. Особливості застосування).

Під час лікування вальпроатом вживати алкогольні напої не рекомендується.

При тривалому застосуванні можливий розвиток гематом і кровотеч. У таких випадках слід негайно відмінити застосування препарату Конвулекс.

Збільшення маси тіла: Конвулекс нерідко викликає помітне збільшення маси тіла. На початку терапії лікар повинен попередити пацієнта про ризик і визначити відповідні стратегії для мінімізації цього ефекту.

Цукровий діабет: Конвулекс виділяється з організму переважно нирками у формі кетонів, що може дати хибнопозитивний діагноз при аналізі сечі на можливий діабет.

Системний червоний вовчак: Конвулекс може, хоча і рідко, індукувати розвиток системного вовчака або збільшувати вираженість вже існуючого захворювання.

Гіперамоніємія: при підозрі на ферментативну недостатність циклу сечовини перед застосуванням препарату слід провести ряд метаболічних тестів для запобігання гипераммониемии, викликаної вальпроатом.

Тиреоїдні гормони: в залежності від концентрації в плазмі крові вальпроат може заміщати тиреоїднігормони з сайтів зв’язування плазматичних білків і підвищувати метаболізм цих гормонів, що може привести до хибнопозитивного діагнозу гіпотиреозу.

Гематологічні застереження: перед початком терапії, а також перед хірургічними операціями слід провести необхідні гематологічні тести (коагулограма, тромбіновий час і т.д.) для запобігання потенційних ускладнень при кровотечах. Пацієнтам з ушкодженнями кісткового мозку слід перебувати під наглядом.

Симптоматика гепатотоксичности: на ранніх стадіях печінкової недостатності для встановлення точного діагнозу слід більше звертати увагу на клінічні симптоми, ніж на лабораторні тести. Важких захворювань печінки можуть передувати неспецифічні симптоми, наприклад раптові напади, втрата контролю над судомами, нездужання, слабкість, летаргія, анорексія, набряки, блювота, біль у животі, сонливість, жовтяниця. При таких симптомах необхідно повне припинення прийому препарату. Пацієнтам слід відразу повідомляти лікаря про появу будь-якого з цих симптомів. До сих пір не встановлено конкретний метод дослідження, але точні результати дають тести, що відображають катаболізм білків, наприклад такі як тест на протромбіновий час. При порушеннях роботи печінки паралельний прийом препаратів на основі саліцилатів необхідно припинити, оскільки вони беруть участь в тому ж метаболічному шляху, що і вальпроат, і тому підвищують ризик печінкової недостатності.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або працювати зі складними механізмами. На початку терапії вальпроатом, в високих дозах або в комбінації з іншими препаратами, що впливають на діяльність нервової системи, можуть з’являтися такі ознаки порушення ЦНС, як сонливість або порушення свідомості. Конвулекс впливає на здатність керувати транспортним засобом, тому пацієнтам слід утриматися від керування автомобілем та роботи з механізмами на період лікування.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Вагітність. За наявними даними не рекомендується застосовувати вальпроат натрію в період вагітності, а також жінкам репродуктивного віку, що не застосовують ефективні методи контрацепції.

Ризик виникнення вроджених вад розвитку плоду, викликаних вальпроатом натрію, у вагітних, які приймають цей препарат, в 3-4 рази вище, ніж серед загальної групи, в якій він становить 3%. Найчастіше відзначають дефекти, пов’язані з порушенням закриття ембріональної нервової трубки (близько 2-3%), лицьову дисморфия, розщеплення губи та неба, краніостеноз, пороки розвитку серця, нирок і органів сечостатевої системи, а також деформації кінцівок.

Найважливішими факторами ризику виникнення подібних вроджених вад розвитку є застосування препарату в дозах, що перевищують 1000 мг/добу, і комбіноване застосування з іншими протиепілептичними засобами.

Отримані епідеміологічні дані не вказують на зниження загального коефіцієнта розумового розвитку у дітей, матері яких застосовували вальпроат натрію в період вагітності. Однак у цих дітей зафіксовано незначне уповільнення розвитку мови та / або значно частіше відвідування логопеда чи застосування коригувальних заходів. Крім цього, описано декілька випадків аутизму та пов’язаних з цим розладів у дітей, матері яких під час вагітності приймали вальпроат натрію in utero. Необхідно проводити додаткові дослідження для того, щоб підтвердити або спростувати всі ці дані.

Маніакальні епізоди біполярних розладів. Препарат не слід застосовувати під час вагітності та жінкам репродуктивного віку (застосовувати, якщо необхідно, наприклад в ситуаціях, коли інші методи лікування неефективні або не переносяться). Жінкам репродуктивного віку слід використовувати ефективні методи контрацепції під час лікування.

При плануванні жінкою вагітності. Якщо жінка планує вагітність, необхідно розглянути можливість застосування інших методів лікування. Якщо не можна запобігти використанню вальпроату (або немає альтернативи), рекомендується приймати препарат у мінімальній ефективній дозі та надавати перевагу застосуванню форм пролонгованої дії, а якщо це неможливо, то розподілити дозу на декілька прийомів, щоб уникнути досягнення C _max вальпроєвої кислоти в плазмі крові.

До сих пір не отримано доказів, що підтверджують ефективність додаткового застосування фолієвої кислоти у жінок, які в період вагітності приймали вальпроат натрію. Однак з огляду на позитивний вплив фолієвої кислоти в інших клінічних ситуаціях, її можна призначати в дозі 5 мг/добу за місяць до та протягом 2 місяців після зачаття. Незалежно від того, приймає пацієнтка фолієву кислоту чи ні, спеціальне обстеження на наявність вад розвитку плода буде однаковим.

Період вагітності. Якщо немає іншої можливості, крім продовження лікування вальпроатом натрію (або немає альтернативи), рекомендується застосовувати препарат у мінімальній ефективній дозі та, по можливості, уникати доз, що перевищують 1000 мг/добу.

Незалежно від того, приймає пацієнтка фолієву кислоту чи ні, спеціальне обстеження на наявність вад розвитку плода буде однаковим.

Передпологовий період. У матерів перед пологами слід провести коагуляційні тести, зокрема, визначити кількість тромбоцитів, рівень фібриногену в плазмі крові та час згортання крові (активований частковий тромбопластиновий час (аЧТЧ)).

У новонароджених. У новонароджених, матері яких приймали цей препарат в період вагітності, може виникати геморагічний синдром, не пов’язаний з дефіцитом вітаміну К.

Нормальні показники гемостазу у матері не виключають можливості порушення гемостазу у новонародженого. Тому у новонародженого обов’язково визначають кількість тромбоцитів, рівень фібриногену в плазмі крові та аЧТЧ.

Крім цього, повідомлялося про випадки гіпоглікемії у новонароджених протягом першого тижня життя.

Період годування груддю. Екскреція вальпроату натрію в грудне молоко є досить низькою. Однак, з огляду на питання, які виникають у зв’язку з наявними даними про уповільнення розвитку мови у немовлят, матері яких в період вагітності приймали цей препарат in utero, пацієнткам краще відмовитися від годування грудьми.

Діти. У віці до 3 років рекомендується застосовувати вальпроат тільки у вигляді монотерапії, попередньо ретельно зваживши терапевтичну користь від лікування і ризик пошкодження печінки та виникнення панкреатиту у пацієнтів, що відносяться до цієї вікової групи. У дітей слід уникати одночасного призначення похідних саліцилатів, оскільки при цьому підвищується ризик виникнення гепатотоксичних явищ та кровотечі.

Взаємодії

Одночасне застосування з препаратами, які можуть викликати судоми або знижувати судомний поріг, не рекомендується або взагалі протипоказано, в залежності від можливого ризику. до таких препаратів відноситься більшість антидепресантів (іміпрамін, селективні інгібітори захоплення серотоніну), нейролептики (фенотіазини та бутирофенони) мефлохин, бупропріон, трамадол.

Протипоказані комбінації з:

• мефлохіном: ризик виникнення епілептичних нападів у хворих на епілепсію, посилення метаболізму вальпроєвої кислоти та конвульсантним ефект мефлохіну;
• препаратами звіробою: ризик зниження концентрації протиепілептичного препарату в плазмі крові та зниження його ефективності.

Комбінації, які не рекомендуються:

• з ламотриджином: підвищений ризик виникнення серйозних реакцій з боку шкіри (синдром токсичного епідермального некролізу). Крім того, підвищення концентрації ламотриджину в плазмі крові (його метаболізм в печінці сповільнюється під дією вальпроату).

Якщо така комбінація неминуча, необхідний ретельний нагляд за станом пацієнта.

Вплив інших препаратів на натрію вальпроат. Фермент-індукційні протиепілептичні засоби, такі як фенобарбітал, примідон, фенітоїн і карбамазепін при одночасному застосуванні прискорюють виведення вальпроєвої кислоти з організму, зменшують її рівень в плазмі крові, тим самим знижуючи ефективність препарату.

Фелбамат при одночасному застосуванні призводить до підвищення концентрації вільного вальпроату (до 18%).

Мефлохин при одночасному застосуванні прискорює метаболізм натрію вальпроату, проявляє судомний ефект і стимулює виникнення епілептичних припадків.

Через придушення метаболізму концентрація вальпроату в плазмі крові може підвищуватися при одночасному застосуванні з циметидином та еритроміцином.

Одночасне застосування з флуоксетином також призводить до підвищення рівня вальпроєвої кислоти, однак відомі випадки її зниження.

Зниження вальпроєвоїкислоти на 60-100% за 2 дня відзначають при одночасному застосуванні з карбапенемами. Слід уникати одночасного застосування цих препаратів.

У разі одночасного застосування вальпроату і препаратів, які зв’язуються з білками плазми крові (ацетилсаліцилова кислота), концентрація вільного вальпроату в плазмі крові підвищується (кислота витісняє вальпроат зі зв’язку з білками крові). Застосування вальпроату і ацетилсаліцилової кислоти в знеболюючих дозах також слід уникати, особливо дітям і немовлятам.

З топіраматом: ризик виникнення гіперамоніємії або енцефалопатії, які зазвичай пояснюються дією вальпроєвої кислоти, при одночасному застосуванні з топіраматом.

Рекомендується посилений клінічний та лабораторний контроль на початку лікування і в разі появи будь-яких симптомів, які можуть вказувати на виникнення цих явищ.

З рифампіцином: ризик судом у зв’язку з прискоренням метаболізму вальпроата рифампіцином. Показані клінічний і лабораторний моніторинг, а також, можливо, корекція дози протисудомної кошти під час лікування рифампіцином і після його припинення.

З зидовудином: ризик посилення побічних дій зидовудину, зокрема гематологічних ефектів, у зв’язку з уповільненням його метаболізму вальпроєвої кислотою. Регулярний клінічний і лабораторний моніторинг. Для перевірки на предмет анемії протягом перших 2 місяці застосування цієї комбінації слід проводити аналіз крові.

Комбінації, які слід брати до уваги

З німодипіном (перорально та як екстраполяція, парентерально): посилення гіпотензивного ефекту німодипіну через підвищення його концентрації в плазмі крові (зниження його метаболізму під дією вальпроату).

З літієм: не впливає на рівень літію в плазмі крові.

З пероральними контрацептивами: Конвулекс не викликає індукції ферментів, тому він не знижує ефективності естроген-прогестагенів у жінок, які застосовують гормональні засоби контрацепції.

Вплив натрію вальпроату на інші препарати. Підвищення концентрації фенобарбіталу, викликане одночасним застосуванням з вальпроатом, має важливе клінічне значення, оскільки підвищується ризик седативного ефекту, особливо у дітей. В такому випадку слід знизити дозу фенобарбіталу або примідону. Необхідно проводити обстеження протягом перших 15 днів застосування препаратів.

Концентрація вільного фенітоніна (концентрація активного, пов’язаного з білками крові) також підвищується під впливом вальпроату, однак загальний рівень фенітоніна в плазмі крові може залишатися незмінним. В результаті підвищується ризик седативного ефекту (майже пошкодження мозку).

При одночасному застосуванні з карбамазепіном вальпроат потенціює токсичний ефект карбамазепіну. Слід проводити клінічні та лабораторні дослідження показників перед початком терапії, при необхідності дози можуть бути змінені.

З азтреонамом є ризик виникнення судом через зниження концентрації вальпроєвої кислоти в плазмі крові.

Натрію вальпроат послаблює метаболізм ламотриджину і прискорює його Т _½. Дозу ламотриджину слід коригувати в разі потреби. Одночасне застосування препаратів може призводити до розвитку шкірних реакцій, особливо в перші 6 тижнів поєднаного застосування. Рекомендується припинення одночасного застосування до зникнення цих симптомів.

Вальпроєва кислота підвищує рівень фелбамату в плазмі крові майже на 50%.

При одночасному застосуванні вальпроату з бензодіазепінами, барбітуратами та нейролептиками, інгібіторами МАО і антидепресантами посилюється психотропний ефект препаратів. У таких випадках слід провести клінічні тести та визначити відповідну дозу індивідуально.

Вальпроат також впливає на метаболізм таких засобів, як кодеїн.

Вальпроат підвищує концентрацію зидовудину в плазмі крові та його токсичність.

Одночасне застосування натрію вальпроату з антикоагулянтами або ацетилсаліциловою кислотою призводить до розвитку ускладнень, пов`язаних з кровотечами. При одночасному застосуванні препаратів слід контролювати параметри коагуляції.

Інші взаємодії. Вальпроєва кислота частково метаболізується в кетонові тіла, слід мати на увазі, що можливі хибнопозитивні результати виділення кетонів у хворих на цукровий діабет, у яких підозрюють кетоацидоз.

Вальпроат не проявляє ферментного ефекту, дія гормональних контрацептивів не знижує рівень вальпроату.

Не виключено, що потенційно гепатотоксический препарат або алкоголь можуть посилювати токсичний ефект вальпроєвої кислоти на печінку.

Передозування

Клінічним проявом гострої масивної передозування є кома, більш або менш глибока, яка супроводжується гіпотонією м’язів, гіпорефлексія, міозит, пригніченням дихання і явищами метаболічного ацидозу.

Описано також кілька випадків підвищення внутрішньочерепного тиску, пов’язані з набряком головного мозку.

Невідкладна допомога в умовах стаціонару повинна включати підтримку ефективного діурезу, ретельне спостереження за станом серцево-судинної і дихальної систем. У дуже серйозних випадках проводять діаліз. Для відновлення свідомості ефективним є застосування в / в налоксону.

Прогноз при передозуванні зазвичай сприятливий. Однак описані декілька випадків передозування, які закінчилися летально.